Неділя, 17 грудня, 2017
12 Грудня 2011, 12:57

Ікона з... сюрпризом Івано-Франківський обласний художній музей презентував унікальну сакральну роботу — «Богородицю Одигітрію», котру після реставрації почали датувати XVII століттям. Це одна з небагатьох знахідок, котра засвідчує існування на наших теренах, зокрема в Рогатині, класичної школи іконопису.

Прямуємо до фондів художнього музею, де зберігають найцінніші експонати і ті, котрі під майстерним доторком професійного реставратора стають безцінними. Цю магічну справу виконує Зеновій Крок. Його робота чимось нагадує професію хірурга, бо працює він переважно з медичним скальпелем, бурами, фрезами, котрі більше в арсеналі стоматологів, а також завжди робить своїм «пацієнтам» рентген.


Художній музей готує планову реекспозицію. і відповідно до планів оновлення експозиції з фондів було передано на реставрацію ікону невідомого автора, датовану спершу ХIХ століттям. Зеновій Крок каже, що ікону привезли із с. Залукви, що біля Галича. Саме в храмі того села зберігалися культові предмети з церков усього району.


Про порятунок ікони, котра в процесі реставрації стала старшою на століття, розповідає Зеновій Крок: «Робота в первісному стані була добряче запилена, мала жалюгідний вигляд і потребувала — однозначно — реставрації, але якої — одразу й не скажеш. Єдине, що вказувало на її непересічну цінність, це помітні елементи декору, а також нижні шари, котрі проглядалися в тріщинках. Було видно, що там щось є. При детальнішому огляді та після ретельних хімічних досліджень ми впевнилися у своїх припущеннях, тому взяли роботу на рентген. Перший був не надто інформативним, робили його в одному з медичних закладів міста, тому згодом повезли роботу до Львова. Зробили високоякісно, бо рентген «бере» ікону наскрізь. Ми побачили все, що є знизу, і вже діяли впевнено, локально працюючи, знімаючи по сантиметру і роблячи наскрізні зондажі. Ззаду проглядається напис, цифри 1872 рік, через нього спершу ікону датували ХIХ століттям. І лише в самому кінці ми зрозуміли, що ікона ця — «чисте» ХVII століття. Ми побачили прекрасне обличчя, майстерну роботу, золоте тло, ікону написано в усталеному візантійському каноні. І назва «Богородиця Одигітрія» (Дороговказ. — Авт.) — також свідчення цього.

До нас в процесі роботи зверталися працівники міліції у справі викрадення культових речей. Ми планували навіть скористатися ще й їхньою професійною експертизою, щоб дізнатися більше, прочитати напис, розшифрувати його, але потім відмовилися, бо там роблять величезні проби матеріалу, і це може знищити роботу».


Нищать старовинні ікони, що містяться в чинних храмах, і люди, котрі доглядають за ними. Покриваючи лики святих оливою задля підвищення їхнього блиску, вони завдають шкоди автентичним роботам, бо олії розчиняють класичні барвники і притягують пил.


Зеновій Крок каже, що в процесі реставрації ікона підносила багато цікавих відкриттів, тому вона потребує подальшого дослідження. Наявність стилістично подібних іконописних робіт з одного регіону свідчить про існування школи іконопису. У ХVII столітті в Рогатині — місті, другому після Львова, було засновано Ставропігійське братство, там існувала школа іконопису. Реставратор Зеновій Крок звертається до старшого покоління жителів Рогатинщини з проханням, що, можливо, вони впізнають ікону на знімку до реставрації і зможуть допомогти довідатися про її походження.


Після реставрації ікона «Богородиця Одигітрія» поповнить збірку сакральних творів художнього музею.

газета "Галичина"